У ВСУ відповіли на заклики відновити смертну кару

Запровадження смертної кари було б «кроком назад» для правової системи України, до того ж право людини на життя є абсолютним та не може обмежуватися як, наприклад, право на свободу вираження особистих поглядів.

Про це зауважив голова Верховного Суду України Ярослав Романюк під час брифінгу.

«Така міра покарання не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ми вважаємо, що запровадження такої міри покарання було би кроком назад, а не кроком вперед», — сказав він.

В свою чергу суддя судової палати в кримінальних справах Галина Канигіна окреслила основні проблеми, котрі виникають при розгляді заяв осіб, засуджених свого часу до покарання у вигляді смертної кари.

«29 грудня 1999 року Конституційний суд України визнав міру покарання у виді смертної кари неконституційною, –  зазначила Галина Канигіна, – і тільки 4 квітня 2000 року набрав чинності закон, яким було змінено ККУ, і визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.  Після прийняття нового ККУ рішеннями судів за заявами засуджених смертну кару було замінено на довічне позбавлення волі».

Суддя-спікер узагальнила основні питання, котрі виникають під час розгляду справ щодо осіб,  що вчинили злочини за які раніше передбачалася смертна кара, а далі довічне позбавлення волі.

Так, при перегляді судових рішень у справі №5-213кз16 встановлено, що засуджений звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд судового рішення щодо нього у зв’язку із нововиявленими обставинами. У заяві «нововиявленими обставинами» називалися зміни у законодавстві України, згідно з якими була відмінена смертна кара, як вид покарання. Апеляційний суд переглянув справу за нововиявленими обставинами і залишив заяву без задоволення. Касаційний суд залишив рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення. До ВСУ засуджений звернувся у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального та процесуального права й мотивував це у тому числі й тим, що заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами розглядав апеляційний, а не місцевий суд, як суд першої інстанції.  У палата розгляді заяви було відмовлено у зв’язку з відсутністю бази для порівняння.

Г. Канигіна підкреслила, що засудженим та їхнім захисникам важко підібрати рішення для порівняння, котрі б відповідали строкам для звернення, та порядку і способу за яким наразі Верховний Суд України має право переглядати судові рішення.

                                                                                  Джерело: Закон  і Бізнес