Врегульовано офіційне працевлаштування домашніх працівників: зміни до КЗпП

Рада 25 квітня ухвалила в цілому як закон проєкт № 5695 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників.

Закон доповнює КЗпП новою главою XI-A "Регулювання праці домашніх працівників", що складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов'язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.

Домашнім працівником вважатиметься - фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем, а домашня праця - це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором.

Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно, але не більше 40 годин на місяць.

Не допускається прийняття на роботу домашнім працівником особи, яка не досягла 16-річного віку.

Домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці.

З домашніми працівниками укладається трудовий договір в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.

Сторони самостійно вирішують питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

Враховуючи особливості виконання трудових обов'язків, що зазвичай здійснюються безпосередньо на території житла роботодавця, проєктом акта передбачено надання додаткових прав та гарантій для домашніх працівників, які проживають у домашньому господарстві, передбачається можливість закріплення в трудовому договорі з домашнім працівником надання йому житла, вводиться гарантія щодо заборони роботодавцю самостійно проводити відрахування із заробітної плати в рахунок плати за користування таким житлом. Окремо передбачено законодавчу гарантію домашньому працівникові щодо необхідності забезпечення поваги до його честі, гідності та недоторканності особистого життя.

Вимога роботодавця про передачу на зберігання будь-якого документа домашнього працівника, у тому числі паспорта, є незаконною.

На домашніх працівників поширюватимуться загальні положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, а якщо у зв'язку із специфікою домашньої праці неможливо дотримати передбачену законом щотижневу тривалість робочого часу, допускається за провадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Домашній працівник самостійно веде облік свого робочого часу у зручній для нього формі та погоджує його з роботодавцем у строки, визначені трудовим договором.

Трудовий договір може передбачати періоди очікування, які вважаються годинами роботи, під час яких домашній працівник не може розпоряджатися своїм часом на власний розсуд у зв'язку з необхідністю бути готовим до виконання за дорученням роботодавця передбачених договором трудових обов'язків. Умови і розмір оплати періодів очікування або надання іншого вільного від роботи часу із збереженням заробітної плати визначаються трудовим договором. При цьому розмір такої оплати не може бути меншим за розмір встановленого законом мінімального рівня оплати праці. Тривалість періодів очікування, компенсація за які здійснюється шляхом оплати, не може перевищувати 10 % тривалості робочого часу, визначеної трудовим договором.

Проєктом також передбачено особливості припинення трудового договору з домашнім працівником. Договір може бути припинений з ініціативи однієї із сторін. Про розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП роботодавець повідомляє домашнього працівника не менше ніж за 14 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором. Домашній працівник має право негайно в односторонньому порядку розірвати трудовий договір з роботодавцем у разі вчинення стосовно нього членом домогосподарства винних дій, які посягають на честь чи гідність домашнього працівника, або втручання в його особисте життя.