Порядок спадкування майна, якщо родичі померлого знаходяться за кордоном

Спадкування в Україні здійснюється за заповітом та за законом. У процедурі спадкування можна виокремити два основні етапи: це етап прийняття спадщини та етап оформлення права на спадщину.

Щоб не втратити майно після смерті родичів, найголовніше для спадкоємців не пропустити строк, встановлений для прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом становить 6 місяців із дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. Тобто, для того, щоб прийняти спадщину спадкоємцю потрібно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини до закінчення шести місяців із дня смерті особи.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в Україні, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, то шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.

На сьогоднішній день, відповідно до чинного законодавства, заява про прийняття спадщини може бути подана до будь-якого нотаріуса (приватного чи державного) на території України за місцем відкриття спадщини, яким є останнє місце проживання спадкодавця. Разом з тим, у період дії воєнного стану в Україні, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами:

• особисто спадкоємцем в офісі нотаріуса;
• надіслана поштовим зв’язком на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

• звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульського відділу України для оформлення заяви про прийняття спадщини;
• знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.

Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, підпис спадкоємців на яких посвідчено іноземними нотаріусами деяких країн необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде зробити нотаріально засвідчений переклад заяви з іноземної мови на українську мову.

Звертаю увагу, що дотримання процедури легалізації чи проставлення апостилю не вимагається, якщо заява була посвідчена нотаріусом на території наступних держав: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Болгарія, Македонія, Угорщина, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Монголія, Польща, Республіка Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Таджикистан, Узбекистан, Чехія, Естонія. Тобто для використання посвідчених в цих країнах заяв про прийняття спадщини на території України достатньо їх перекласти на українську мову і нотаріально засвідчити такий переклад.

З огляду на зазначене, найкраще все ж таки звертатися до консульства України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку така заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати переклад. З оформленою в такий спосіб заявою точно не має виникнути ніяких проблем при отриманні її нотаріусом України.

Якщо заяву про прийняття спадщини подає особа, на користь якої складено заповіт, то до заяви нотаріусу додатково потрібно надати за наявності в спадкоємця оригінал заповіту або його дублікат.

Також варто звернути увагу, що у випадку, якщо особа померла на тимчасово окупованій території України і її смерть не зареєстрована в компетентних органах реєстрації актів цивільного стану, то перш ніж приймати спадщину, потрібно в судовому порядку встановити факт смерті такої особи. На підставі рішення суду в найближчому відділі ДРАЦС потрібно отримати свідоцтво про смерть. Лише після цього можна звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в тому порядку, який описано вище.

Відтак, якщо спадкоємець опинився в ситуації, коли самостійно не може прибути до України для вирішення всіх питань, від яких залежить реалізація його права на спадщину, він може додатково до зазначених вище дій звернутися до адвокатів (юристів), які спеціалізуються у спадкових справах, та видати таким особам довіреність на представництво інтересів спадкоємця з питань оформлення спадщини. Це значно спростить процедуру спадкування. Довіреність оформлюється в такому ж самому порядку як і заява про прийняття спадщини. Зразок тексту довіреності спадкоємцю краще запросити у своїх представників.

Можуть не звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк спадкоємці, які перебувають за кордоном та які:

• є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежено;
• постійно проживали та місце проживання яких було зареєстроване за однією адресою разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо вони від неї не відмовилися в строк, який відведено для прийняття спадщини.

У випадку пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що затягне у часі оформлення спадкових прав. Варто також зазначити, що виходячи з судової практики, факт перебування спадкоємця за кордоном не завжди є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Тому в таких питаннях як спадкування головне все зробити вчасно. Втрачений час може дорівнювати втраченому майну.

Після закінчення строку для прийняття спадщини, незалежно від того спадкування здійснюється за законом чи за заповітом, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Це відбувається на так званому етапі оформлення права на спадщинy.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину, спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, а також надати всі необхідні для цього документи (докази родинних відносин, оригінали документів, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, зокрема, на нерухоме, та інші документи, перелік яких можна дізнатися у нотаріуса).

Варто зауважити, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена, однак щоб мати можливість розпорядитися спадковим майном, потрібно буде обов'язково отримати відповідне свідоцтво. На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов’язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.

Таким чином, як бачимо, процедура прийняття та оформлення спадщини, якщо спадкоємець знаходиться за кордоном, дещо ускладнена, але за умови своєчасного виконання спадкоємцем дій, які описані в цій статті, цілком розв'язувана.