Із початком повномасштабного вторгнення в Україну російської армії неодноразово було продовжено воєнний стан і загальну мобілізацію в нашій країні. Тому, коли працівника призвали чи він сам добровільно пішов на військову службу на захист держави, то перед кадровиком часто постає питання, які ж гарантії взагалі має такий працівник.
Законодавство роз’яснює трудові гарантії мобілізованих працівників:
- Зберігається місце роботи і посада відповідно до частини 3 ст. 119 КЗпП України, в якій чітко вказано, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до його фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Звертаємо увагу на те, що виплата мобілізованим працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже, середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, в якому внесені зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, а саме: слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінені на слова «зберігаються місце роботи і посада». Але і тут є виняток – для працівників закладів освіти, які призвані на військову службу під час мобілізації , щодо збереження середнього заробітку – їм гарантію виплати середнього заробітку не припинили відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту».
- Право на додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни, статус який визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - надається із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік відповідно до ст.77-2 КЗпП України. Звертаємо увагу, що ця додаткова відпустка не належить до щорічних відпусток і повинна бути використана протягом календарного року, тому якщо працівник не реалізував своє право скористатися нею, то вона не переноситься на наступний рік.
- Право на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки», яка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку щорічно тривалістю 14 календарних днів.
- Надання повної тривалості щорічної відпустки до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника, а саме особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки».
- Переважне право на залишення на роботі – відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці і при рівних умовах таке право надається працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
- Зберігається страховий стаж – відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Отже, стаж роботи працівників залишається безперервним на період їх мобілізації.
- Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З вищевикладеного, потрібно розуміти кожному кадровику, що необхідно постійно відслідковувати зміни в законодавстві відносно трудових гарантій мобілізованих працівників аби не порушувати їх права, що може понести за собою адміністративну відповідальність на роботодавця.
Прес-секретар Дружківського міського суду
Донецької області
_03_03.png)
