До уваги присяжних

Вимоги до присяжних

Присяжними є громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, вирішують справи у складі суду разом із суддею або залучаються до здійснення правосуддя.

Це особи, які:

• досягли тридцятирічного віку;
• постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

   Не можуть включатися до списку присяжних особи:

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• які мають незняту чи непогашену судимість;
• на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• які досягли 65 років;
• які не володіють державною мовою.

Також не можуть бути присяжними: Народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя.

Закон не передбачає вимог щодо наявності чи відсутності місця роботи для кандидатів у присяжні. Це може бути особа з будь-якою освітою, професією чи діяльністю і від неї не вимагається знання законодавства України. Як такого навчання не передбачено, але в суді вона проходить ознайомлення із правилами, обов’язками та гарантіями присяжного.

Добір присяжних

 Згідно зі ст. 60 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», список присяжних формується і затверджується органами місцевого самоврядування строком на 3 роки. Суд впродовж цього строку залучує присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік або довше, коли таке зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Суд надсилає присяжному письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя судом з письмовим повідомленням для роботодавця про залучення особи як присяжного. Згідно з ч. 4 ст. 385 КПК України на підставі виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків по здійсненню правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.

За присяжним на час виконання обов’язку в суді зберігаються всі гарантії та пільги за місцем основної роботи (ч.2 ст. 68 Закону України «Про судоустрій та статус суддів») й такий час зараховується до всіх видів трудового стажу (ч.3 ст. 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). Звільнення з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди не допускається.

У разі виїзду за кордон на тривалий час або постійне місце проживання присяжний зобов’язаний повідомити про це суд. І за таких підстав може написати Заяву про вихід із числа присяжних.

У разі, якщо присяжний не може з’явитися до суду, то зобов’язаний невідкладно повідомити суд про причини, які заважають йому прибути для участі у судовому розгляді справ.

Роль і завдання присяжного

 Присяжний може бути залучений до участі у розгляді цивільної чи кримінальної справи. У розгляді якої саме справи буде брати участь присяжний визначається автоматизованою системою документообігу суду.

Суд (за участю одного судді та двох присяжних) розглядає в порядку окремого провадження справи про:

• обмеження цивільної дієздатної фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

           Участь присяжних передбачена лише у суді першої інстанції у справах щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі. Такі справи за клопотанням обвинуваченого слухаються судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Присяжні спільно із суддею/суддями вирішують усі питання в ході судового розгляду, окрім питання обрання, скасування або зміни запобіжного заходу. Усі рішення, пов’язані із судовим розглядом, судді та присяжні приймають спільно. Вирок ухвалюється більшістю голосів. Головуючий голосує останнім і ніхто зі складу суду не має права утриматися від голосування.

На час виконання присяжними обов’язків по здійсненню правосуддя на них поширюються установлені законом гарантії незалежності й недоторканості суддів, за обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Права та обов’язки присяжного

 Присяжний має право:

• просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа;
• брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів;
• робити нотатки;
• з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
• підписати ухвалене більшістю голосів рішення;
• викласти окрему думку, якщо не погоджується з думкою більшості суддів;
• заявити про неможливість участі у судовому розгляді, вказавши на причини або взяти самовідвід.

Присяжний зобов’язаний:

• правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості його про обставини справи, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
• додержуватися порядку в судовому засіданні й виконувати розпорядження головуючого;
• не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
• не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
• не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
• не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Винагорода присяжного

 Відповідно до законодавства присяжний отримує винагороду (Закон України «Про судоустрій та статус суддів» ст. 68). Виплата нагороди нараховується, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку визначеному ДСА (ч.1 ст. 68 «Про судоустрій та статус суддів»). Табель обліку робочого часу веде секретар судового засідання.

Для отримання винагороди присяжний надає суду такі документи:

- заяву;

- копію паспорту громадянина України;

- реквізити облікової картки платника податків.

Виплата нагороди здійснюється відповідним територіальним управлінням ДСА на підставі письмової заяви присяжного за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя. Перерахування коштів здійснюється на відкритий рахунок у банку, вказаний у заяві присяжного.

Заповнення декларації

 Оскільки статус присяжних є аналогічним статусу суддів і вони є суб’єктами е-декларування, тож і на присяжних під час виконання обов’язків у суді поширюється дія підпункту «ґ» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» про обов’язок декларування та відповідальність за корупційні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Для заповнення даної декларації перш за все необхідно завчасно отримати електронно-цифровий підпис і уважно ознайомитися із відповідними роз’ясненнями на веб-сайті НАЗК щодо заповнення електронних декларацій у системі «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Подати декларацію можна за посиланням:  https://nazk.gov.ua/uk/deklaruvannya/

Порушення вимог фінансового контролю, умисне не декларування або декларування недостовірної інформації є корупційними правопорушеннями, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Наслідки порушення вимог фінансового контролю передбачені у статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а декларування недостовірної інформації або умисне неподання декларації суб’єктом декларування – у статті 366-1 Кримінального кодексу України.

Прес-секретар Дружківського міського суду 

Донецької області